непомічений

НЕПОМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Якого ніхто не помітив.

Дітвора нишпорить попід кущами, вишукує непомічені грона (Коцюб., І, 1955, 191);

Заходить Іван Аніканов, непомічений спиняється біля куща і дивиться на Ольгу (Собко, П’єси, 1958, 376).

Значення в інших словниках

1. непомічений — непомі́чений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непомічений — -а, -е. Якого ніхто не помітив.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непомічений — НЕПОМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Якого ніхто не помітив. Дітвора нишпорить попід кущами, вишукує непомічені грона (М. Коцюбинський); Заходить Іван Аніканов, непомічений спиняється біля куща і дивиться на Ольгу (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах