1. Словник української мови в 11 томах

непомічений

НЕПОМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Якого ніхто не помітив.

Дітвора нишпорить попід кущами, вишукує непомічені грона (Коцюб., І, 1955, 191);

Заходить Іван Аніканов, непомічений спиняється біля куща і дивиться на Ольгу (Собко, П’єси, 1958, 376).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непомічений — непомі́чений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непомічений — -а, -е. Якого ніхто не помітив. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непомічений — НЕПОМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Якого ніхто не помітив. Дітвора нишпорить попід кущами, вишукує непомічені грона (М. Коцюбинський); Заходить Іван Аніканов, непомічений спиняється біля куща і дивиться на Ольгу (В. Собко). Словник української мови у 20 томах