1. Словник української мови в 11 томах

непоодинокий

НЕПООДИНО́КИЙ, а, е. Який нерідко повторюється, трапляється і т. ін.

Є непоодинокі випадки, коли через непідготовленість машин значна частина зерна розсипається по дорозі (Рад. Укр., 14.VІІ 1962, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непоодинокий — непоодино́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непоодинокий — -а, -е. Який нерідко повторюється, трапляється і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непоодинокий — НЕПООДИНО́КИЙ, а, е. Який нерідко повторюється, трапляється і т. ін. Є непоодинокі випадки, коли через непідготовленість машин значна частина зерна розсипається по дорозі (з газ.). Словник української мови у 20 томах