непоодинокий
непоодино́кий
-а, -е.
Який нерідко повторюється, трапляється і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непоодинокий — непоодино́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- непоодинокий — НЕПООДИНО́КИЙ, а, е. Який нерідко повторюється, трапляється і т. ін. Є непоодинокі випадки, коли через непідготовленість машин значна частина зерна розсипається по дорозі (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- непоодинокий — НЕПООДИНО́КИЙ, а, е. Який нерідко повторюється, трапляється і т. ін. Є непоодинокі випадки, коли через непідготовленість машин значна частина зерна розсипається по дорозі (Рад. Укр., 14.VІІ 1962, 3). Словник української мови в 11 томах