непоспішливо
НЕПОСПІ́ШЛИВО. Присл. до непоспі́шливий.
Він [І. Нечуй-Левицький] прагне докладно і непоспішливо описати також матеріальне оточення персонажів (Рад. літ-во, 1, 1957, 91).
Словник української мови (СУМ-11)НЕПОСПІ́ШЛИВО. Присл. до непоспі́шливий.
Він [І. Нечуй-Левицький] прагне докладно і непоспішливо описати також матеріальне оточення персонажів (Рад. літ-во, 1, 1957, 91).
Словник української мови (СУМ-11)