Словник української мови у 20 томах

непоспішливо

НЕПОСПІ́ШЛИВО.

Присл. до непоспі́шливий.

Він [І. Нечуй-Левицький] прагне докладно і непоспішливо описати також матеріальне оточення персонажів (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. непоспішливо — непоспі́шливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. непоспішливо — див. поволі  Словник синонімів Вусика
  3. непоспішливо — Присл. до непоспішливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непоспішливо — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО...  Словник синонімів української мови
  5. непоспішливо — НЕПОСПІ́ШЛИВО. Присл. до непоспі́шливий. Він [І. Нечуй-Левицький] прагне докладно і непоспішливо описати також матеріальне оточення персонажів (Рад. літ-во, 1, 1957, 91).  Словник української мови в 11 томах