непоспішливо
НЕПОСПІ́ШЛИВО.
Присл. до непоспі́шливий.
Він [І. Нечуй-Левицький] прагне докладно і непоспішливо описати також матеріальне оточення персонажів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непоспішливо — непоспі́шливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- непоспішливо — див. поволі Словник синонімів Вусика
- непоспішливо — Присл. до непоспішливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непоспішливо — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО... Словник синонімів української мови
- непоспішливо — НЕПОСПІ́ШЛИВО. Присл. до непоспі́шливий. Він [І. Нечуй-Левицький] прагне докладно і непоспішливо описати також матеріальне оточення персонажів (Рад. літ-во, 1, 1957, 91). Словник української мови в 11 томах