непохибно
НЕПОХИ́БНО, рідко. Присл. до непохи́бний.
Навчать [машини] за ледь вловимими прикметами швидко й непохибно відшукувати потрібну фотографію серед сотень тисяч різних зображень (Вітч., 4, 1964, 166).
Словник української мови (СУМ-11)НЕПОХИ́БНО, рідко. Присл. до непохи́бний.
Навчать [машини] за ледь вловимими прикметами швидко й непохибно відшукувати потрібну фотографію серед сотень тисяч різних зображень (Вітч., 4, 1964, 166).
Словник української мови (СУМ-11)