непоштивість

НЕПОШТИ́ВІСТЬ, вості, ж., розм. Властивість за знач. непошти́вий.

Парубок і не розуміє, як він своєю жадобою і непоштивістю надокучив старому, який уже потягнувся душею до спокою літніх людей (Стельмах, II, 1962, 344).

Значення в інших словниках

1. непоштивість — непошти́вість іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. непоштивість — -вості, ж., розм. Властивість за знач. непоштивий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непоштивість — НЕПОШТИ́ВІСТЬ, вості, ж., розм. Властивість за знач. непошти́вий. Парубок і не розуміє, як він своєю жадобою і непоштивістю надокучив старому, який уже потягнувся душею до спокою літніх людей (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах