1. Словник української мови в 11 томах

непоштивість

НЕПОШТИ́ВІСТЬ, вості, ж., розм. Властивість за знач. непошти́вий.

Парубок і не розуміє, як він своєю жадобою і непоштивістю надокучив старому, який уже потягнувся душею до спокою літніх людей (Стельмах, II, 1962, 344).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непоштивість — непошти́вість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. непоштивість — -вості, ж., розм. Властивість за знач. непоштивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непоштивість — НЕПОШТИ́ВІСТЬ, вості, ж., розм. Властивість за знач. непошти́вий. Парубок і не розуміє, як він своєю жадобою і непоштивістю надокучив старому, який уже потягнувся душею до спокою літніх людей (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах