1. Словник української мови в 11 томах

непоштиво

НЕПОШТИ́ВО, розм. Присл. до непошти́вий.

Степанко надовго запам’ятав той випадок, коли він весною, розшукуючи Чумака, звернувся до Ласія. А той йому відповів тоді непоштиво (Збан., Переджнив’я, 1960, 372).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непоштиво — непошти́во прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. непоштиво — розм. Присл. до непоштивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непоштиво — НЕПОШТИ́ВО, розм. Присл. до непошти́вий. Степанко надовго запам'ятав той випадок, коли він весною, розшукуючи Чумака, звернувся до Ласія. А той йому відповів тоді непоштиво (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах