неправий

НЕПРА́ВИЙ, а, е.

1. Який діє, поводить себе несправедливо, неправильно.

Щоб розвіяти сумніви у Коваліва, а разом з тим затамувати власний біль, він сказав з викликом: — Ви неправі (Чаб., Тече вода.., 1961, 54);

// у знач. ім. непра́ві, вих, мн. Ті, хто діє неправильно, всупереч справедливості.

Бог кара неправих, Правим помагає (Шевч., II, 1963, 289).

2. Який суперечить справедливості, правді; несправедливий.

— От діти, от милі, слово від їх неправе не почуєш (Мирний, IV, 1955, 115);

— Неправе діло задумала княгиня, — сказав Добислав (Скл., Святослав, 1959, 126);

Цар творив неправий суд І війною нищив люд (Перв., Райдуга.., 1960, 85).

Значення в інших словниках

1. неправий — непра́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неправий — -а, -е. 1》 Який діє, поводить себе несправедливо, неправильно. || у знач. ім. неправі, -вих, мн. Ті, хто діє неправильно, всупереч справедливості. 2》 Який суперечить справедливості, правді; несправедливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неправий — Помилковий, неправдивий, брехливий, несправедливий, незаконний, див. фальшивий, юридичний  Словник чужослів Павло Штепа
4. неправий — НЕПРА́ВИЙ, а, е. 1. Який діє, поводить себе несправедливо, неправильно. Щоб розвіяти сумніви у Коваліва, а разом з тим затамувати власний біль, він сказав з викликом: – Ви неправі (М. Чабанівський); // у знач. ім. непра́ві, вих, мн.  Словник української мови у 20 томах
5. неправий — НЕСПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який ґрунтується на неправильному, необ'єктивному ставленні до кого-, чого-небудь, який суперечить справедливості), НЕПРА́ВИЙ, КРИ́ВДНИЙ (який завдає кривди, несе несправедливість кому-, чому-небудь); НЕПРАВДИ́ВИЙ, НЕПРА́ВЕДНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
6. неправий — Неправий, -а, -е 1) Несправедливый. 2) Неправосудный.  Словник української мови Грінченка