неправий

НЕСПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який ґрунтується на неправильному, необ'єктивному ставленні до кого-, чого-небудь, який суперечить справедливості), НЕПРА́ВИЙ, КРИ́ВДНИЙ (який завдає кривди, несе несправедливість кому-, чому-небудь); НЕПРАВДИ́ВИЙ, НЕПРА́ВЕДНИЙ заст., книжн. (перев. про суд, покарання і т. ін.); НЕЗАСЛУ́ЖЕНИЙ (даний, зроблений або одержаний невідповідно до заслуг чи провини). Несправедливе покарання; Несправедливі докори; — Неправе діло задумала княгиня, — сказав Добислав (С. Скляренко); — Від тебе я можу заслухати все, яким би дошкульним і кривдним воно не було (Н. Рибак); Думки мутилися: ображали його (Чіпку) неправдивою карою, лякали людським сміхом (Панас Мирний); Весь цей час Партицький ходив по кімнаті, ніби схвильований незаслуженою образою (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. неправий — непра́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неправий — -а, -е. 1》 Який діє, поводить себе несправедливо, неправильно. || у знач. ім. неправі, -вих, мн. Ті, хто діє неправильно, всупереч справедливості. 2》 Який суперечить справедливості, правді; несправедливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неправий — Помилковий, неправдивий, брехливий, несправедливий, незаконний, див. фальшивий, юридичний  Словник чужослів Павло Штепа
4. неправий — НЕПРА́ВИЙ, а, е. 1. Який діє, поводить себе несправедливо, неправильно. Щоб розвіяти сумніви у Коваліва, а разом з тим затамувати власний біль, він сказав з викликом: – Ви неправі (М. Чабанівський); // у знач. ім. непра́ві, вих, мн.  Словник української мови у 20 томах
5. неправий — НЕПРА́ВИЙ, а, е. 1. Який діє, поводить себе несправедливо, неправильно. Щоб розвіяти сумніви у Коваліва, а разом з тим затамувати власний біль, він сказав з викликом: — Ви неправі (Чаб., Тече вода.., 1961, 54); // у знач. ім. непра́ві, вих, мн.  Словник української мови в 11 томах
6. неправий — Неправий, -а, -е 1) Несправедливый. 2) Неправосудный.  Словник української мови Грінченка