неприбраний
НЕПРИ́БРАНИЙ, а, е.
1. Не приведений у належний стан, порядок.
По ліву руч, під стіною, стояла неприбрана кровать [ліжко] (Мирний, III, 1954, 154);
Валентин Модестович і Ганна Іванівна довго ще сиділи за неприбраним столом (Шовк., Інженери, 1948, 173);
// Не одягнений по-святковому.
Вона неприбрана, як була зранку в робочому, так і після перерви вийшла працювати в своїй чабанській одежі (Гончар, Тронка, 1963, 326);
// Який не забрали, не поклали, не відправили і т. ін. на потрібне місце.
По дворі скрізь валялись купи неприбраного гною, бігали собаки (Н.-Лев., І, 1956, 167);
На столі неприбраний рушник і немита тарілка (Коп., Земля.., 1957, 183).
2. Залишений незібраним; не вивезений з поля.
Червоноармійці добровільно викликались допомогти селянам швидше впорати врожай, що через безнастанні обстріли так, здебільшого неприбраний, і ждав дощів у полукіпках (Гончар, II, 1959, 366);
Де-не-де маячили неприбрані копи (Добр., Ол. солдатики, 1961, 6).
Словник української мови (СУМ-11)