неприбраний
НЕПРИ́БРАНИЙ, а, е.
1. Якому не надано належного, охайного вигляду.
По ліву руч, під стіною, стояла неприбрана кровать [ліжко] (Панас Мирний);
Валентин Модестович і Ганна Іванівна довго ще сиділи за неприбраним столом (Ю. Шовкопляс);
// Не одягнений гарно, ошатно, по-святковому.
Вона неприбрана, як була зранку в робочому, так і після перерви вийшла працювати в своїй чабанській одежі (О. Гончар).
2. Який не прибрали, не поклали, не відправили і т. ін. на потрібне місце.
По дворі скрізь валялись купи неприбраного гною, бігали собаки (І. Нечуй-Левицький);
На столі неприбраний рушник і немита тарілка (О. Копиленко).
3. Залишений незібраним; не вивезений з поля.
Де-не-де маячили неприбрані копи (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)