неприйнятний

НЕПРИЙНЯТНИ́Й, а́, е́. Якого не можна прийняти, з яким не можна погодитися.

— Я хотів запропонувати пану вихід, який ще тиждень тому був би для пана неприйнятний (Тулуб, Людолови, II, 1957, 33);

Він [доктор] почав доводити Філіппе, що його план загального наступу неприйнятний (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 144);

// у знач. ім. неприйнятне́, но́го, с. Те, чого не можна прийняти, з чим не можна погодитися.

Як дочка, допоможи йому, борись за свого батька, ..багато є в ньому неприйнятного для тебе (Гончар, Тронка, 1963, 265).

Значення в інших словниках

1. неприйнятний — неприйнятни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неприйнятний — НЕПРИЙНЯТНИЙ – НЕ ПРИЙНЯТИЙ Неприйнятний. Якого не можна прийняти, з яким не можна погодитися. Для командира полку такий варіант був неприйнятний (О.Гончар). Не прийнятий, част. з дієприкм.  Літературне слововживання
3. неприйнятний — -а, -е. Якого не можна прийняти, з яким не можна погодитися. || у знач. ім. неприйнятне, -ного, с. Те, чого не можна прийняти, з чим не можна погодитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неприйнятний — НЕПРИЙНЯТНИ́Й, а́, е́. Якого не можна схвалити, з яким не можна погодитися. – Я хотів запропонувати пану вихід, який ще тиждень тому був би для пана неприйнятний (З.  Словник української мови у 20 томах
5. неприйнятний — НЕПРИДА́ТНИЙ для кого-чого, на що, до чого і без додатка (про предмети, речі тощо — який не годиться, не підходить для використання, користування), НЕГОДЯ́ЩИЙ розм., НЕГО́ЖИЙ розм., НЕГІ́ДНИЙ рідше, НЕЗДА́ТНИЙ перев. для кого-чого, розм.  Словник синонімів української мови
6. неприйнятний — Неприйнятни́й і непринятни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)