неприйнятний
НЕПРИЙНЯТНИ́Й, а́, е́.
Якого не можна схвалити, з яким не можна погодитися.
– Я хотів запропонувати пану вихід, який ще тиждень тому був би для пана неприйнятний (З. Тулуб);
Він [доктор] почав доводити Філіппе, що його план загального наступу неприйнятний (Ю. Бедзик);
// у знач. ім. Те, чого не можна схвалити, з чим не можна погодитися.
Як дочка, допоможи йому, борись за свого батька, .. багато є в ньому неприйнятного для тебе (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)