1. Словник української мови у 20 томах

неприйнятний

НЕПРИЙНЯТНИ́Й, а́, е́.

Якого не можна схвалити, з яким не можна погодитися.

– Я хотів запропонувати пану вихід, який ще тиждень тому був би для пана неприйнятний (З. Тулуб);

Він [доктор] почав доводити Філіппе, що його план загального наступу неприйнятний (Ю. Бедзик);

// у знач. ім. Те, чого не можна схвалити, з чим не можна погодитися.

Як дочка, допоможи йому, борись за свого батька, .. багато є в ньому неприйнятного для тебе (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неприйнятний — неприйнятни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неприйнятний — НЕПРИЙНЯТНИЙ – НЕ ПРИЙНЯТИЙ Неприйнятний. Якого не можна прийняти, з яким не можна погодитися. Для командира полку такий варіант був неприйнятний (О.Гончар). Не прийнятий, част. з дієприкм. Літературне слововживання
  3. неприйнятний — -а, -е. Якого не можна прийняти, з яким не можна погодитися. || у знач. ім. неприйнятне, -ного, с. Те, чого не можна прийняти, з чим не можна погодитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неприйнятний — НЕПРИДА́ТНИЙ для кого-чого, на що, до чого і без додатка (про предмети, речі тощо — який не годиться, не підходить для використання, користування), НЕГОДЯ́ЩИЙ розм., НЕГО́ЖИЙ розм., НЕГІ́ДНИЙ рідше, НЕЗДА́ТНИЙ перев. для кого-чого, розм. Словник синонімів української мови
  5. неприйнятний — Неприйнятни́й і непринятни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. неприйнятний — НЕПРИЙНЯТНИ́Й, а́, е́. Якого не можна прийняти, з яким не можна погодитися. — Я хотів запропонувати пану вихід, який ще тиждень тому був би для пана неприйнятний (Тулуб, Людолови, II, 1957, 33); Він [доктор] почав доводити Філіппе... Словник української мови в 11 томах