неприймання
НЕПРИЙМА́ННЯ, я, с.
Ситуація, коли когось або щось, з огляду на певні обставини, не беруть, не вводять, не зараховують куди-небудь, не залучають, не приєднують до чого-небудь, не схвалюють і т. ін.
Форсоване впровадження західних цінностей і стереотипів зустрічається у традиційній психіці з певною інертністю, неприйманням, а інколи – і з відвертим опором (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неприймання — неприйма́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови