неприйнятний

НЕПРИДА́ТНИЙ для кого-чого, на що, до чого і без додатка (про предмети, речі тощо — який не годиться, не підходить для використання, користування), НЕГОДЯ́ЩИЙ розм., НЕГО́ЖИЙ розм., НЕГІ́ДНИЙ рідше, НЕЗДА́ТНИЙ перев. для кого-чого, розм. рідше; НЕПІДХО́ЖИЙ, НЕПІДХОДЯ́ЩИЙ розм. (для кого-чого і без додатка — який не підходить для певного призначення, певної функції); НЕПРИЙНЯ́ТНИ́Й (про умови, пропозиції тощо — який не може бути прийнятий, з яким не можна погодитися). На запасних коліях стоїть кілька дуже старих, вже непридатних паровозів (О. Копиленко); Наш колгосп освоїв повністю передбачені угодою негодящі землі і засадив їх цитрусовими (Ю. Яновський); Немає ніякого криміналу, коли автор вдається до цензури, котра може негідний задля неї твір заборонити (Панас Мирний); (Джонс:) Не знаю, чи путня глина.. (Річард:) Для скульптури вона нездатна (Леся Українка); Багацько дечого міг би ще Данило прирозуміти, ..але всі ті засоби здавалися йому непідхожими, нездатними (Л. Яновська); Він почав доводити Філіппе, що його план загального наступу неприйнятний (Ю. Бедзик).

НЕПРИПУСТИ́МИЙ (якого не можна дозволити, з яким неможливо примиритися), НЕДОПУСТИ́МИЙ рідше, НЕДОЗВОЛЕ́ННИЙ підсил.; НЕПРИЙНЯ́ТНИ́Й (який не може бути прийнятий, з яким неможливо примиритися); НЕТЕРПИ́МИЙ (якого неможливо терпіти); ГРУ́БИЙ (про помилку, порушення чого-небудь). Каринський, прийшовши на завод, скоро помітив цей неприпустимий розрив між потужністю дистиляційного й інших цехів (Ю. Шовкопляс); Мовна рафінація, нехтування дотепними, гострими і соковитими народними висловами — взагалі річ шкідлива, недопустима (О. Ковінька); Розуміла (дівчина), що відбувається щось недозволенне, і все ж не поспішала покласти цьому край (О. Гончар); Неприйнятні для суспільства явища; Слід вважати нетерпимими будь-які прояви бюрократизму; Дівчина, що приймала телеграми, вказала Реп'яшку на кілька грубих помилок у тексті (Ю. Мокрієв).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неприйнятний — неприйнятни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неприйнятний — НЕПРИЙНЯТНИЙ – НЕ ПРИЙНЯТИЙ Неприйнятний. Якого не можна прийняти, з яким не можна погодитися. Для командира полку такий варіант був неприйнятний (О.Гончар). Не прийнятий, част. з дієприкм. Літературне слововживання
  3. неприйнятний — -а, -е. Якого не можна прийняти, з яким не можна погодитися. || у знач. ім. неприйнятне, -ного, с. Те, чого не можна прийняти, з чим не можна погодитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неприйнятний — НЕПРИЙНЯТНИ́Й, а́, е́. Якого не можна схвалити, з яким не можна погодитися. – Я хотів запропонувати пану вихід, який ще тиждень тому був би для пана неприйнятний (З. Словник української мови у 20 томах
  5. неприйнятний — Неприйнятни́й і непринятни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. неприйнятний — НЕПРИЙНЯТНИ́Й, а́, е́. Якого не можна прийняти, з яким не можна погодитися. — Я хотів запропонувати пану вихід, який ще тиждень тому був би для пана неприйнятний (Тулуб, Людолови, II, 1957, 33); Він [доктор] почав доводити Філіппе... Словник української мови в 11 томах