неприймання

НЕПРИЙМА́ННЯ, я, с.

Ситуація, коли когось або щось, з огляду на певні обставини, не беруть, не вводять, не зараховують куди-небудь, не залучають, не приєднують до чого-небудь, не схвалюють і т. ін.

Форсоване впровадження західних цінностей і стереотипів зустрічається у традиційній психіці з певною інертністю, неприйманням, а інколи – і з відвертим опором (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. неприймання — неприйма́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови