непримиренність
НЕПРИМИРЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непримире́нний.
З усією властивою йому непримиренністю Шевченко обрушився на всю систему феодально-кріпосницького ладу (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 596);
Непримиренність протиріч;
// Непримиренне ставлення до кого-, чого-небудь.
Партія постійно виховує радянських людей.. в дусі непримиренності до будь-яких проявів буржуазної ідеології (Наука.., 5, 1960, 2).
Словник української мови (СУМ-11)