Словник української мови в 11 томах

непримиримий

НЕПРИМИРИ́МИЙ, а, е. Те саме, що непримире́нний.

[Річард:] Тепер він пам’ятатиме довіку, що був колись у нього дядько Річард одважний, вільний і непримиримий, покірний тільки правді і красі (Л. Укр., III, 1952, 107);

Іван з великим інтересом слухав цього чудного чоловіка, зліпленого з непримиримих суперечностей (Кол., Терен.., 1959, 368).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. непримиримий — непримири́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. непримиримий — -а, -е. Те саме, що непримиренний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непримиримий — Незамирний, несумирний  Словник чужослів Павло Штепа
  4. непримиримий — НЕПРИМИРИ́МИЙ, а, е. Те саме, що непримире́нний. [Річард:] Тепер він пам'ятатиме довіку, що був колись у нього дядько Річард одважний, вільний і непримиримий, покірний тільки правді і красі (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
  5. непримиримий — НЕПРИМИРЕ́ННИЙ (про людей, суспільні угруповання і т. ін. та відносини між ними, а також із сл. суперечності і под. — яких не можна примирити), НЕПРИМИРИ́МИЙ рідше; АНТАГОНІСТИ́ЧНИЙ (перев.  Словник синонімів української мови