непримиримий
НЕПРИМИРИ́МИЙ, а, е.
Те саме, що непримире́нний.
[Річард:] Тепер він пам'ятатиме довіку, що був колись у нього дядько Річард одважний, вільний і непримиримий, покірний тільки правді і красі (Леся Українка);
Іван з великим інтересом слухав цього чудного чоловіка, зліпленого з непримиримих суперечностей (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)