непримиримо
НЕПРИМИРИ́МО.
Присл. до непримири́мий.
Замах не злякав Данька, він лише посилив у ньому бажання битись, битись з ними [ворогами] непримиримо, на смерть (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)НЕПРИМИРИ́МО.
Присл. до непримири́мий.
Замах не злякав Данька, він лише посилив у ньому бажання битись, битись з ними [ворогами] непримиримо, на смерть (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)