непримушено
НЕПРИМУ́ШЕНО. Присл. до неприму́шений.
Меценат і двоє його почесних гостей розмовляють.. голосно і непримушено (Л. Укр., III, 1952, 447);
Скиба зняв шапку, оговтавсь трохи і вже непримушено розвів руками (Головко, І, 1957, 324).
Словник української мови (СУМ-11)