непримушений
НЕПРИМУ́ШЕНИЙ, а, е. Позбавлений вимушеності, неприродності; невимушений.
Розмова швидко стала непримушеною й дружньою (Баш, Вибр., 1948, 145).
Словник української мови (СУМ-11)НЕПРИМУ́ШЕНИЙ, а, е. Позбавлений вимушеності, неприродності; невимушений.
Розмова швидко стала непримушеною й дружньою (Баш, Вибр., 1948, 145).
Словник української мови (СУМ-11)