неприховано
НЕПРИХО́ВАНО. Присл. до неприхо́ваний.
Аліна сиділа на кормі й неприховано сумувала (Ю. Янов., II, 1954, 91);
Соколов був одверто, неприховано щасливий (Собко, Запорука.., 1952, 87).
Словник української мови (СУМ-11)НЕПРИХО́ВАНО. Присл. до неприхо́ваний.
Аліна сиділа на кормі й неприховано сумувала (Ю. Янов., II, 1954, 91);
Соколов був одверто, неприховано щасливий (Собко, Запорука.., 1952, 87).
Словник української мови (СУМ-11)