непробудно

НЕПРОБУ́ДНО. Присл. до непробу́дний 1.

Він заснув міцно та непробудно (Тют., Вир, 1964, 138).

Значення в інших словниках

1. непробудно — непробу́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. непробудно — Присл. до непробудний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непробудно — НЕПРОБУ́ДНО. Присл. до непробу́дний 1. Він заснув міцно та непробудно (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах