непровідник
НЕПРОВІДНИ́К, а́, ч., спец. Тіло, речовина, які не проводять електрики, тепла.
Учені почали розрізняти тіла, які проводять електрику, — провідники і тіла, що не проводять електрики, — непровідники (ізолятори) (Нариси розв. прикл. електр., 1957, 9).
Словник української мови (СУМ-11)