непроникно
НЕПРОНИ́КНО. Присл. до непроникни́й.
— Вдумайтесь, Степане Васильовичу! — Вдумуюсь, — охопив учитель голову обома руками і непроникно почав дивитися на Гурія (Стельмах, І, 1962, 331).
Словник української мови (СУМ-11)НЕПРОНИ́КНО. Присл. до непроникни́й.
— Вдумайтесь, Степане Васильовичу! — Вдумуюсь, — охопив учитель голову обома руками і непроникно почав дивитися на Гурія (Стельмах, І, 1962, 331).
Словник української мови (СУМ-11)