непроникний

НЕПРОНИКНИ́Й, а́, е́.

1. У який не може заходити вода, повітря і т. ін.

Силосні споруди повинні бути непроникними для повітря і води (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 261).

2. Те саме, що непрогля́дний.

Тут, під густими непроникними шатами дуба, — райська прохолода (Збан., Сеспель, 1961, 434);

Туман прикривав усе непроникною запоною (Чаб., Балкан. весна, 1960, 379).

3. перен. Який приховує свої почуття, наміри; скритний.

Правив [кіньми] завзятий і непосидючий Варивон Очерет, а позад нього сидів непроникний у своїй чорноті отець Миколай (Стельмах, II, 1962, 271).

Значення в інших словниках

1. непроникний — непроникни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непроникний — НЕПРОГЛЯДНИЙ; (для чого) Т. герметичний, некрізький, ок. непросяжний, здатний затримувати що; (для води) ІД. водостійкий; (- вдачу) потайний.  Словник синонімів Караванського
3. непроникний — -а, -е. 1》 У якого не може заходити вода, повітря і т. ін. 2》 Те саме, що непроглядний. 3》 перен. Який приховує свої почуття, наміри; скритний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. непроникний — НЕПРОНИКНИ́Й, а́, е́. 1. У який не може заходити вода, повітря і т. ін. Силосні споруди повинні бути непроникними для повітря і води (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. непроникний — НЕПРОГЛЯ́ДНИЙ (про темряву, туман, дим і т. ін. — у якому не можна нічого побачити; про гілля, хмари і т. ін. — крізь який не можна проникнути поглядом), НЕПРОНИКНИ́Й, НЕПРОНИ́КЛИВИЙ рідше; НЕПРОЗО́РИЙ, НЕВИДЮ́ЩИЙ рідше (про темряву, туман і т. ін.  Словник синонімів української мови