нержавіючий

НЕРЖАВІ́ЮЧИЙ, а, е. Який не ржавіє.

На полі бою стоять гранітні обеліски, мов велетенські нержавіючі мечі прославлених червоних солдатів (Цюпа, Україна.., 1960, 225).

∆ Нержаві́юча сталь — стійка проти корозії сталь.

Нержавіюча сталь від звичайної відрізняється тим, що вона не окислюється під дією зовнішніх факторів (Наука.., 5, 1962, 34).

Значення в інших словниках

1. нержавіючий — нержаві́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нержавіючий — Стійкий до іржі, іржостійкий, несхильний ржавіти, (метал) вічний.  Словник синонімів Караванського
3. нержавіючий — -а, -е. Який не ржавіє. Нержавіюча сталь — стійка проти корозії сталь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нержавіючий — НЕРЖАВІ́ЮЧИЙ, а, е. Який не ржавіє. На полі бою стоять гранітні обеліски, мов велетенські нержавіючі мечі прославлених червоних солдатів (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах