1. Словник української мови в 11 томах

нержавіючий

НЕРЖАВІ́ЮЧИЙ, а, е. Який не ржавіє.

На полі бою стоять гранітні обеліски, мов велетенські нержавіючі мечі прославлених червоних солдатів (Цюпа, Україна.., 1960, 225).

∆ Нержаві́юча сталь — стійка проти корозії сталь.

Нержавіюча сталь від звичайної відрізняється тим, що вона не окислюється під дією зовнішніх факторів (Наука.., 5, 1962, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нержавіючий — нержаві́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нержавіючий — Стійкий до іржі, іржостійкий, несхильний ржавіти, (метал) вічний. Словник синонімів Караванського
  3. нержавіючий — -а, -е. Який не ржавіє. Нержавіюча сталь — стійка проти корозії сталь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нержавіючий — НЕРЖАВІ́ЮЧИЙ, а, е. Який не ржавіє. На полі бою стоять гранітні обеліски, мов велетенські нержавіючі мечі прославлених червоних солдатів (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах