нержавіючий
НЕРЖАВІ́ЮЧИЙ, а, е.
Який не ржавіє.
На полі бою стоять гранітні обеліски, мов велетенські нержавіючі мечі прославлених червоних солдатів (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нержавіючий — нержаві́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
- нержавіючий — Стійкий до іржі, іржостійкий, несхильний ржавіти, (метал) вічний. Словник синонімів Караванського
- нержавіючий — -а, -е. Який не ржавіє. Нержавіюча сталь — стійка проти корозії сталь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нержавіючий — НЕРЖАВІ́ЮЧИЙ, а, е. Який не ржавіє. На полі бою стоять гранітні обеліски, мов велетенські нержавіючі мечі прославлених червоних солдатів (Цюпа, Україна.., 1960, 225). ∆ Нержаві́юча сталь — стійка проти корозії сталь. Словник української мови в 11 томах