нерозгаданий

НЕРОЗГА́ДАНИЙ, а, е. Який залишається незрозумілим, невиясненим.

Їй, молодій та небувалій, близько все те доходило до серця, будило нерозгадані думки у її голові (Мирний, III, 1954, 232);

Парубочі насмішки не могли похитнути в Романові віри, що дівоче життя — це нерозгадана таємниця, яку можна розгадати тільки раз на віку (Стельмах, І, 1962, 123);

// у знач. ім. нерозга́дане, ного, с. Те, що залишається незрозумілим, невиясненим.

Яке це складне створіння людина! Як багато ще в ній нерозгаданого… (Гончар, Тронка, 1963, 214);

// Якого вчинки, поведінка незрозумілі, загадкові для інших.

Але перше, ніж братися до рядових козаків, треба було кінчати з хитрим і досі нерозгаданим командиром сотні (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 67);

От біда з цією Ольгою. Вона ще й тоді була якась потайна і нерозгадана (Кучер, Голод, 1961, 444).

Значення в інших словниках

1. нерозгаданий — нерозга́даний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нерозгаданий — див. складний  Словник синонімів Вусика
3. нерозгаданий — -а, -е. Який залишається незрозумілим, невиясненим. || у знач. ім. нерозгадане, -ного, с. Те, що залишається незрозумілим, невиясненим. || Якого вчинки, поведінка незрозумілі, загадкові для інших.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нерозгаданий — НЕРОЗГА́ДАНИЙ, а, е. Який залишається незрозумілим, невиясненим. Їй, молодій та небувалій, близько все те доходило до серця, будило нерозгадані думки у її голові (Панас Мирний); Парубочі насмішки не могли похитнути в Романові віри, що дівоче життя...  Словник української мови у 20 томах
5. нерозгаданий — НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якого не можна зрозуміти, збагнути); МАЛОЗРОЗУМІ́ЛИЙ (який важко зрозуміти); НЕЯ́СНИ́Й, НЕПЕ́ВНИЙ, ТУМА́ННИЙ підсил., ТЕ́МНИЙ підсил. (про зміст, причини і т. ін.  Словник синонімів української мови