нерозгаданий
НЕРОЗГА́ДАНИЙ, а, е.
Який залишається незрозумілим, невиясненим.
Їй, молодій та небувалій, близько все те доходило до серця, будило нерозгадані думки у її голові (Панас Мирний);
Парубочі насмішки не могли похитнути в Романові віри, що дівоче життя – це нерозгадана таємниця, яку можна розгадати тільки раз на віку (М. Стельмах);
// у знач. ім. нерозга́дане, ного, с. Те, що залишається незрозумілим, невиясненим.
Яке це складне створіння людина! Як багато ще в ній нерозгаданого... (О. Гончар);
// Якого вчинки, поведінка незрозумілі, загадкові для інших.
Але перше, ніж братися до рядових козаків, треба було кінчати з хитрим і досі нерозгаданим командиром сотні (Д. Бедзик);
От біда з цією Ольгою. Вона ще й тоді була якась потайна і нерозгадана (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)