нерозлийвода
НЕРОЗЛИ́ЙВОДА, присудк. сл., розм. Завжди бувають разом, ніколи не розлучаються.
До того вони нерозлучні, ці двоє дівчат, просто нерозлийвода!.. (Коп., Подарунок, 1956, 39);
Тільки став він головувати, Варя з Кузьмою помирилися. Тепер вони прямо нерозлийвода — куди голка, туди й нитка (Грим., Незакінч. роман, 1962, 32).
Словник української мови (СУМ-11)