нерозталий
НЕРОЗТА́ЛИЙ, а, е. Який ще не розтанув, не перетворився в воду.
Дітвора.. бігала боса по нерозталому снігу, не слухаючи звичних материнських погроз (Довж., І, 1958, 173);
Де-не-де сіріли кучугури нерозталого снігу (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 51).
Словник української мови (СУМ-11)