нерозсудливість
НЕРОЗСУ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. нерозсу́дливий.
[Подорожній:] Звідки ж ті люди гроші беруть? [Віганд:] Прошу вибачення, з ласки панської, се вже така нерозсудливість серед тутешнього вбогого стану (Л. Укр., IV, 1954, 221);
// Нерозсудливий вчинок.
Заспокоїлись партизани, тамуючи почуття сорому за оту гарячковість та нерозсудливість (Іщук, Вербівчани, 1961, 275).
Словник української мови (СУМ-11)