нерозсудливо
НЕРОЗСУ́ДЛИВО. Присл. до нерозсу́дливий.
Я поступила нерозсудливо, відкидаючи цю пропозицію безоглядно (Фр., VI, 1951, 258);
// у знач. присудк. сл.
Нема чого говорити, як це нерозсудливо — пливти до пароплава, щоб тільки погойдатися на хвилях (Донч., VI, 1957, 75).
Словник української мови (СУМ-11)