нерозтрачений
НЕРОЗТРА́ЧЕНИЙ, а, е. Якого хто-небудь не розтратив.
*Образно. В очах дівчини світяться іскри нерозтраченої ніжності (Довж., Зач. Десна, 1957, 515);
Чув [Черниш], як обличчя його пашить молодою нерозтраченою кров’ю (Гончар, III, 1959, 14).
Словник української мови (СУМ-11)