нерукотворний

НЕРУКОТВО́РНИЙ, а, е. Створений, зроблений без участі рук людини, не людською працею.

Ти [О. Пушкін] пам’ятник собі воздвиг нерукотворний, І нічиїм його не зруйнувать рукам (Рильський, III, 1961, 38);

Було щось нерукотворне в невимушеному, гармонійному розсипі вогнів, у їх тремтливому миготінні (Руд., Остання шабля, 1959, 313).

Значення в інших словниках

1. нерукотворний — нерукотво́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нерукотворний — -а, -е. Створений, зроблений без участі рук людини, не людською працею. Спас нерукотворний церк. — згідно з легендою, лик Ісуса Христа, що відбився на полотні сам по собі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нерукотворний — НЕРУКОТВО́РНИЙ, а, е. Створений, зроблений не людською працею, без участі рук людини. Ти [О. Пушкін] пам'ятник собі воздвиг нерукотворний, І нічиїм його не зруйнувать рукам (М. Рильський); Було щось нерукотворне в невимушеному, гармонійному розсипі вогнів, у їх тремтливому миготінні (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах