нерукотворний

нерукотво́рний

-а, -е.

Створений, зроблений без участі рук людини, не людською працею.

Спас нерукотворний церк. — згідно з легендою, лик Ісуса Христа, що відбився на полотні сам по собі.

Значення в інших словниках

1. нерукотворний — нерукотво́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нерукотворний — НЕРУКОТВО́РНИЙ, а, е. Створений, зроблений не людською працею, без участі рук людини. Ти [О. Пушкін] пам'ятник собі воздвиг нерукотворний, І нічиїм його не зруйнувать рукам (М. Рильський); Було щось нерукотворне в невимушеному, гармонійному розсипі вогнів, у їх тремтливому миготінні (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах
3. нерукотворний — НЕРУКОТВО́РНИЙ, а, е. Створений, зроблений без участі рук людини, не людською працею. Ти [О. Пушкін] пам’ятник собі воздвиг нерукотворний, І нічиїм його не зруйнувать рукам (Рильський, III, 1961, 38); Було щось нерукотворне в невимушеному...  Словник української мови в 11 томах