несказанно
НЕСКАЗА́ННО. Присл. до несказа́нний.
Вечори були повні несказанно лагідної, привабливої краси… (Коб., І, 1956, 532);
І враз стало Галині й тепер так само несказанно радісно й вільно, як і тоді ще до війни (Крот., Сини.., 1948, 441).
Словник української мови (СУМ-11)