нескорення

НЕСКО́РЕННЯ, я, с. Небажання слухатися, коритися кому-небудь.

Німецьке світу створення на барабанний лад зустріло в нас нескорення (Тич., II, 1947, 226).

Значення в інших словниках

1. нескорення — неско́рення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. нескорення — -я, с. Небажання слухатися, коритися кому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нескорення — НЕСКО́РЕННЯ, я, с. Небажання слухатися, коритися кому-небудь. Німецьке світу створення на барабанний лад зустріло в нас нескорення (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах