нескорення

НЕСКО́РЕННЯ, я, с. Небажання слухатися, коритися кому-небудь.

Німецьке світу створення на барабанний лад зустріло в нас нескорення (Тич., II, 1947, 226).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нескорення — неско́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. нескорення — -я, с. Небажання слухатися, коритися кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нескорення — НЕСКО́РЕННЯ, я, с. Небажання слухатися, коритися кому-небудь. Німецьке світу створення на барабанний лад зустріло в нас нескорення (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах