1. Словник української мови в 11 томах

нескорений

НЕСКО́РЕНИЙ, а, е. Який не хоче коритись кому-небудь, якого не підкорили.

Війна [з фашистами] йде не на життя, а на смерть. Нескорений український народ став народом-партизаном (Довж., III, 1960, 57);

Прага для нього насамперед була гордим, нескореним містом (Гончар, III, 1959, 431);

// у знач. ім. неско́рені, них, мн. (одн. неско́рений, ного, ч.; неско́рена, ної, ж.). Ті, кого не підкорили.

Але герой і смерті не здається… Нескореним безсмертя тут кується (Мур., Слово.., 1949, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нескорений — неско́рений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нескорений — -а, -е. Який не хоче коритися кому-небудь, якого не підкорили. || у знач. ім. нескорені, -них, мн. (одн. нескорений, -ного, ч.; нескорена, -ної, ж.). Ті, кого не підкорили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нескорений — НЕСКО́РЕНИЙ, а, е. Який не став підвладним кому-небудь, бажаючи бути незалежним від чиєї-небудь волі; якого не підкорили. Війна [з фашистами] йде не на життя, а на смерть. Нескорений український народ став народом-партизаном (О. Словник української мови у 20 томах