нескорений
НЕСКО́РЕНИЙ, а, е.
Який не став підвладним кому-небудь, бажаючи бути незалежним від чиєї-небудь волі; якого не підкорили.
Війна [з фашистами] йде не на життя, а на смерть. Нескорений український народ став народом-партизаном (О. Довженко);
Прага для нього насамперед була гордим, нескореним містом (О. Гончар);
// у знач. ім. неско́рені, них, мн. (одн. неско́рений, ного, ч.; неско́рена, ної, ж.). Ті, кого не підкорили.
Але герой і смерті не здається... Нескореним безсмертя тут кується (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нескорений — неско́рений прикметник Орфографічний словник української мови
- нескорений — -а, -е. Який не хоче коритися кому-небудь, якого не підкорили. || у знач. ім. нескорені, -них, мн. (одн. нескорений, -ного, ч.; нескорена, -ної, ж.). Ті, кого не підкорили. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нескорений — НЕСКО́РЕНИЙ, а, е. Який не хоче коритись кому-небудь, якого не підкорили. Війна [з фашистами] йде не на життя, а на смерть. Нескорений український народ став народом-партизаном (Довж. Словник української мови в 11 томах