неслухання НЕСЛУ́ХАННЯ, я, с. Небажання слухатися кого-небудь; неслухняність. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках неслухання — неслу́хання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови неслухання — -я, с. Небажання слухатися кого-небудь; неслухняність. Великий тлумачний словник сучасної мови неслухання — НЕСЛУ́ХАННЯ, я, с. Небажання слухатися кого-небудь; неслухняність. Словник української мови у 20 томах